Архієрейське богослужіння в день Стрітення Господа і Бога нашого Ісуса Христа

Strit«І знову свято Стрітення – свято зустрічі людини з Богом, особистої зустрічі кожного і всіх нас спільно в усій повноті Церкви Христової, в усій повноті людства. Першу зустріч кожен із нас переживає в мить хрещення в Господа Ісуса Христа, коли одягає чисті небесні одежі Господа чи то немовлям, чи то вже дорослою людиною. А друга зустріч відбудеться в мить переселення душі в потойбіччя. І як християнин пройде свій життєвий шлях після першої зустрічі, таким і буде наслідок другої зустрічі»,  архієпископ Афанасій (Шкурупій).

15 лютого 2017 року, в день Стрітення (зустрічі) Господа і Бога нашого Ісуса Христа, високопреосвященний Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Харківсько-Полтавською та Черкасько-Кіровоградською єпархіями, звершив святу Божественну літургію в Свято-Вознесенському храмі. Спільно з Його високопреосвященством служили ігумен Антоній (Бондарець), секретар Консисторії, та ієрей Олександр Горай.

На запричасному стиху владика Афанасій звернувся до вірян із повчальним словом, в якому розкрив духовний смисл свята Стрітення Господа і Бога нашого Ісуса Христа, наголосивши, що й потім, упродовж всього життя, у людини ще будуть зустрічі з Господом, але та, перша, що відбулася під час хрещення, вже ніколи не повториться, бо вона у своїй глибині єдина і неповторна. Адже як свого часу праведний Симеон взяв на свої старечі руки Богонемовля з рук Діви Марії, так і священик бере на свої руки дитя з рук його матері й уперше вносить до храму на зустріч із Господом і для хрещення в Нього.

Крім того, за словами владики, праведний старець Симеон, зустрівши в храмі Богонемовля і взявши Його на руки, духом пізнав у Ньому Сина Божого. Він зустрівся з поглядом Господа і серцем зрозумів, що Бог прийшов у світ. Схиливши сиву голову, старець Симеон смиренно промовив: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм з миром». І вигукнув дивовижні слова, які згодом стануть зрозумілими для всіх, хто увірує в Христа Спасителя: «Бо побачили очі мої спасіння Твоє» (2:29-30).

А звернувшись до Діви Марії, Симеон сказав Їй пророчі слова: «Ось лежить Цей на падіння і на вставання багатьох… і на знак сперечання. І Тобі Самій меч пройме душу, щоб відкрилися помисли багатьох сердець» (Лк., 2:34-35). З тих пір люди падають і підводяться, тобто, за пророцтвом праведного Симеона, одні беззастережно приймають у своє серце Сина Божого, а інші не приймають Його, не вірять у Його воскресіння, а разом із Ним і в своє. Одні чують тихий голос Господа: «Ось стою біля дверей і стукаю, і хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, а Він зі Мною» (Одкр., 3:20), тобто молитися. Інші ж протягом усього життя залишаються байдужими і відстороненими, бо «загрубіло серце людей цих і вухами не чують, і очі свої зімкнули, щоб не бачити очима і не чути вухами, і серцем не зрозуміти, і не навернутися, щоб Я зцілив їх…» (Мт., 13:13-15).

Не тільки кожного року у свято Стрітення Господнього, а й кожного дня ми повинні прислухатися, чи не стукає в двері нашого серця Господь наш Ісус Христос і чи не звертається Він до нас тихим голосом: «Ось стою і стукаю…» Дослухатися, щоб вивіряти своє серце в тому, наскільки воно відкрите для Господа, щоб усім серцем Його приймати й віддавати Йому все своє серце. І слава Богу, що Він знову й знову Сам іде нам назустріч, що Його серце до нас завжди відкрите і що ми завжди можемо до нього увійти, повернувшись, як заблукалі сини й доньки до свого Отця.

Після Божественної літургії архієпископ Афанасій звершив чин малого освячення води та освятив свічки.

Пошук

Публікації


<лютого 2017>
ПНВТСРЧТПТСБНД
  12345
6789101112
13141516171819
202122232526
2728