Хрест Христа – символ перемоги

20170429 1 Архієпископ Афанасій (Шкурупій): “Шанування Хреста Господнього, як символу нашого спасіння, походить від апостольських часів. У першому столітті св. Ігнатій Богоносець сказав, що: “Хрест є вічним символом віри і влади Христової. Мій дух упокорюється перед Хрестом, який для невіруючих спокуса, а для нас спасіння і життя вічне”. Тому Церква шанує святий хрест і довершену на ньому жертву Сина Божого заради спасіння людей, і поклоняється розп’ятому Спасителеві на хресті.”

29 квітня 2017 року, високопреосвященний Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Харківсько-Полтавською та Черкаською і Кіровоградською єпархіями, відслужив водосвятний молебень у парафії Різдва Пресвятої Богородиці с. Клюшниківка, Миргородського району на Полтавщині, та звершив чин освячення накупольного хреста. Спільно з Владикою Афанасієм служили ігумен Антоній (Бондарець), секретар Консисторії, ієрей Ілля Ціко, настоятель парафії, та ієрей Віталій Прищ.

У своєму слові архієпископ Афанасій наголосив на значенні хреста Господнього в житті кожного християнина, адже для всіх нас хрест є символом перемоги добра над злом. Саме такі, на перший погляд маленькі звершення, роблять нас сильнішими й мужнішими, гуртують в єдину українську родину, яка цілеспрямовано будує незалежну державу.

«Дуже добре, що цей пристосований під богослужіння храм стає початком святої справи – відродженням на Миргородщині столітньої Української Автокефальної Православної Церкви. Адже в цьому мальовничому селі до 1939 року діяла парафія УАПЦ, в якій лунала молитва рідною українською мовою. Ще жива старенька жінка Марія, яка разом із своєю бабунею в ті страшні сталінські часи співала в церковному хорі. Вона й сьогодні в нас на освяченні хреста і її душа радіє з того, що відроджується рідна Церква, - сказав владика Афанасій у своєму слові, зверненому до вірян. – Нам важко. Дуже важко відбудовувати рідну Церкву на Полтавщині, бо саме їй, істинно народній, нічим не допомагають, а якщо й допомагають, то кидають сущі крихти, аби відчепились. Прикро бачити таке ставлення до Церкви-Мучениці. Але воно й утверджує нас у вірності обраного шляху спасіння в рідній, освяченій кров’ю автокефальних мучеників Церкві».

Владика подякував людям за їхнє терпіння й витримку, адже нелегко утверджуватися автокефальним парафіям. Він також зазначив, що УАПЦ завжди була з народом і в горі, і в радості. Вона так само страждала, як страждав український народ, – переслідувана і знищувана в усі часи свого існування. Якщо подивитися в історію, то настоятель автокефальної парафії в Клюшниківці, ім’я якого нині встановлюється, в час голодомору, коли працював комірником місцевого колгоспу, роздав односельцям усе зерно, яке зберігалося в коморі, і був репресований. Його подальша доля нині досліджується.

Після освячення хрест було встановлено на купол храму.

Пошук

Публікації


<травня 2017>
ПНВТСРЧТПТСБНД
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031