Шукати свою «купальню»

rozslabАрхієпископ Афанасій (Шкурупій): «Євангелія простотою розповідей про життя й діяльність Сина Божого розкриває перед нами глибинну суть вічної дилеми співвідношення: добро і зло, життя і смерть, Бог і людина. В цьому вимірі кожен і повинен шукати свою «купальню» – символ спасіння. Але чи під силу людині самотужки осягнути, що тільки з Богом вона має життя, а поза Ним – смерть? Духовна і тілесна! І вибір тут тільки за людиною. Треба зробити всього лише один крок назустріч Богу».

7 травня 2017 року, в Неділю розслабленого, високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією, звершив святу Божественну літургію в Свято-Вознесенському храмі. Спільно з Владикою Афанасієм служили ігумен Антоній (Бондарець) та ієрей Олександр Горай.

У повчальному слові Владика звернув свою увагу на проблему стосунків між добром і злом, життям і смертю, коли замість того, аби людина спрямувала своє життєве русло до Бога, а, отже, й до спасіння, вона спрямовує його у бік протилежний – до погибелі. А однією з причин цього є егоїзм і байдужість, які стали наслідком ідеології споживацтва і самовдоволення. Кожен дбає тільки про себе, а від ближнього, з його проблемами, відвертається. Тому й говорить розслаблений із болем: «Не маю людини», тобто того, хто б допоміг йому в біді.

«В такому стані часто хвора людина втрачає самовладання і бажання молитися, аби хоч душу врятувати, якщо тіло вже безповоротно втрачає життєві сили. І тоді вона починає нарікати, злитися, проклинати і ненавидіти. Тобто віддаляється від Бога, безповоротно падає вниз, у самісіньке пекло пошматованої душі, яка втрачає сили до будь-якого опору хворобі тілесній. І чим тоді зарадити людині, в серці якої закублилась образа на Бога?

Тож хто, або що може врятувати недужого? – запитав Владика і відповів: – Відповідь очевидна – молитва ближнього, особливо молитва соборна – групи вірян, об’єднаних єдиною вірою і палким прагненням допомогти іншому в його біді. Така щира молитва відкриє ставні зраненої душі зневіреної через хворобу людини і в її затьмарену невір’ям душу загляне сонечко Божої благодаті, здатної перетворити неміч у здоров’я, адже тоді вже буде діяти Сам Лікар душ і тіл наших. У посланні апостола Якова говориться: «Молитва віри спасе недужого і підведе його Господь, і якщо він гріхи вчинив, то простяться йому... Моліться один за одного, щоб зцілитися, бо багато може щира молитва праведного» (Як., 5:15-16)».

Після літургії архієпископ Афанасій висловив подяку вірянам за участь у богослужінні, а отцям і послушникам за допомогу в проведенні спільної молитви.

Пошук

Публікації


<травня 2017>
ПНВТСРЧТПТСБНД
1234567
81011121314
15161718192021
22232425262728
293031