Архієпископ Афанасій взяв участь в нареченні нового єпископа

20170513 13 травня 2017 року, в Кривому Розі Дніпропетровської області, у нижньому храмі парафії вмч. Юрія Переможця, Блаженніший Макарій, митрополит Київський і всієї України, Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви, у співслужінні високопреосвященного Афанасія, архієпископа Харківського і Полтавського, керуючого Харківсько-Полтавською та Черкаською і Кіровоградською єпархіями УАПЦ, відслужив всенічне бдіння.

Після богослужіння, відповідно до рішення Архієрейського Собору від 4 травня 2017 року, відбулося наречення архімандрита Савви (Фризюка), настоятеля парафії ап. Андрія Первозваного в м. Слов’янську, на єпископа Донецького і Слов’янського Української Автокефальної Православної Церкви. У слові під час наречення архімандрит Савва, зокрема, сказав: «Не зважаючи на те, що минули ті часи страшних гонінь на Церкву Христову за віру нашу православну, наша Українська Автокефальна Православна Церква, як і в цілому наша багатостраждальна Батьківщина, переживає не найкращі часи. В цей непростий час я знову чую голос Божий, який промовляє Вашими святительськими вустами, не зважаючи на мою людську неміч: «...що тобі до того? Ти йди за Мною» (Ів. 21, 22). Не вперше звучить для мене цей заклик. Понад 20 років тому я відгукнувся на цей голос і з того часу я служу біля престолу Божого. Майже 17 років з 20-ти моє служіння проходить на Донецькій землі, де не тільки наша справжня Українська незалежна Православна Церква перебуває у важких умовах існування, але йде справжня війна за волю та незалежність нашої української держави. Тому, переносячи всі тягарі священицького служіння, я не з чужих слів знаю, але маючи вже свій багаторічний пастирський досвід, можу легко здогадатися про той нелегкий хрест архієрейського служіння, який покладає на мене сьогодні Вашими святительськими руками Першопроходець і Провідник нашого спасіння Пастиреначальник Господь наш Ісус Христос. Від цього і трепет, і хвилювання в душі моїй: чи справлюсь, чи дійду до кінця, чи буду «сіллю землі і світлом для світу» (Мф. 5, 13-14). Чи вистачить моїх слабких сил і мудрості бути зразком для своєї пастви «в слові, в житті, в любові, в дусі, у вірі, в чистоті» (І Тим. 4, 12) на дорозі до Царства Божого? Хоч хвилююся, але не засмучуюся, бо милість Божа ніколи не покидала мене в моєму житті і спасаюча рука Божа завжди перебувала зі мною».

 

Пошук

Публікації


<травня 2017>
ПНВТСРЧТПТСБНД
1234567
891011121314
161718192021
22232425262728
293031