Допоможи моєму невір’ю

Alexandr Neusip«Щоб побороти хвороби, треба щиро покаятися в гріхах, побороти пристрасті, які заважають жити доброчесно у згоді з Богом і природою, яку Творець створив для повноцінного життя людини, давши на додачу головну науку – Слово, яке і навчає, і оживотворяє», архієпископ Афанасій (Шкурупій).

16 липня 2017 року, 6-тої Неділі після П’ятидесятниці, високопреосвященний Афанасій (Шкурупій), архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією, звершив святу Божественну літургію в Свято-Вознесенському храмі. Спільно з Владикою служили ігумен Антоній (Бондарець) та ієрей Олександр Горай.

«В Євангелії ми зустрічаємо багато розповідей про те, як Христос зцілював людей силою Творця. Але для того, щоб зцілення відбулося, потрібна наша особиста в ньому участь вірою. І тоді станеться, як сказано: «По вашій вірі нехай буде вам». Ми також повинні знати, що коли страждає дух, то стає недужим і тіло. Христос якраз лікував не тільки тілесні хвороби, воскрешав з мертвих, але зціляв, перш за все, духовні немочі», – цими словами архієрей розпочав своє повчальне слово.

Владика Афанасій зауважив, що в сьогоднішній Євангелії розповідається про зцілення розслабленого Ісусом Христом, тобто повернення його до цілісності душі й тіла, повернення цього грішного чоловіка до гармонії людської і божественної природи в ньому. Це відбулося в стародавні часи, коли Христос жив серед людей на землі. Тоді виникає закономірне запитання – якщо Христос розпізнавав нечистих духів і повелівав їм силою Творця, то де в нинішньому житті пролягає межа між медичним і церковним лікуванням, які питання в компетенції священика, а які - лікаря?

«Давайте згадаємо, що Христос увесь час говорив Своїм учням: «Зцілюйте людей», тобто – це одна з місій Церкви в цьому світі. Церкву називають лікарнею для зцілення гріхів і, під час лікування гріхів, ми зціляємо тіло. Тому що Церква усуває першопричину, але вона не може й не повинна брати на себе неприродні для неї функції, підміняючи медицину, – наголосив Владика. – Тут неможливо дати загальних порад, це дуже тонкі речі, тому тільки духівник досвідчений може визначити, коли людина може звернутися за допомогою, наприклад, до психіатра, а коли до духівника».

Здебільшого в людини виникає питання, до кого звернутися за допомогою – до цілителя, чи до Бога? Але відповідь на це запитання полягає в тому, наскільки людина вірить у Бога і в площині оцерковлення її життя. Перед людьми оцерковленими таке питання не постає, адже віруючий, коли захворів, розуміє, що це випробування його віри. Він після того, як поставлено лікарем діагноз, прийде до храму й перш за все висповідається. Після сповіді причаститься й візьме участь у молебні, а в подальшому і в соборуванні.

«А що робити людині, якщо вона розуміє, що потребує Божої помочі, але її віра ще слабка? – запитав проповідник і відповів: – На це також є вказівка в Євангелії від апостола Марка про те, як зцілився юнак. Коли батько хворого просить Христа: «Якщо можеш, змилуйся над нами, допоможи нам» (Мк., 9:22), то Христос відповідає: «Якщо хоч трішки можеш вірувати, все можливе віруючому» (Мк., 9:23). І тоді батько вигукнув із сльозами на очах: «Вірую, Господи, допоможи моєму невір’ю!» (Мк., 9:24).

«Допоможи моєму невір’ю!» – це, мабуть, те найперше прохання, з яким людина повинна звернутися до Господа у своїх пошуках зцілення, перш за все, від духовного розслаблення – недуги душі, від якої починаються й тілесні немочі. А вже Боже милосердя і Його милість є тими ліками, яких потребує кожна людина та, власне, вся наша Україна, яка теж перебуває у глибокому моральному розслабленні. І коли ми переможемо в самих собі гріхи й тяжіння до пристрасного життя, коли ми помремо у Христі й оживемо у Христі до нового життя, тоді збудуємо й нову українську державу, в якій всі будуть жити щасливо», – наголосив на закінчення проповіді владика Афанасій. 

Пошук

Публікації


<липня 2017>
ПНВТСРЧТПТСБНД
     12
3456789
10111213141516
171819212223
24252627282930
31