Де скарб ваш, там і серце ваше

prp Serafim«Де скарб ваш, там і серце ваше», – говорив Господь наш Ісус. Що ж було найбільшим скарбом для преподобного Серафима Саровського, відомого й шанованого на той час ченця, який жив у лісі в маленькій хатинці і до якого їхали з усіх країв бідні й багаті за душевною розрадою і зціленням? «Ікони є моїм єдиним і найбільшим скарбом», – відповів він грабіжникам. Сьогодні той день, коли й ми повинні запитати себе, а що для мене є скарбом у цьому житті? До моє серце перебуває?», – архієпископ Афанасій (Шкурупій).

1 серпня 2017 року, в день пам’яті преподобного Серафима Саровського, високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією, очолив святу Божественну літургію в Свято-Серафимівській парафії с. Зачепилівка, Новосанжарського району на Полтавщині. Спільно з владикою Афанасієм служили ігумен Антоній (Бондарець), ієрей Олександр Горай, настоятель парафії, та ієрей Олег Авраменко.

«Бог є повнотою любові. Любові до останку, тобто готовності вмерти за того, кого любиш: «немає більше тієї любові» (Ін., 15:13), – говорить нам Ісус Христос і приносить Себе в жертву за нас. Його вчинок незбагнений, він не перестає вражати й через дві тисячі років. Його подвиг повторюють захисники української землі на Донбасі, проливаючи свою кров і віддаючи своє життя за нас і Україну. Так і Серафим Саровський, взявши на плечі визначений Богом хрест, цілком і повністю Йому віддався, за що й отримав від Нього дар заступатися за нас, грішних, – сказав у проповіді архієпископ Афанасій. – Таке споріднення з Богом і є Хрестом не тільки даним, але й безумовно прийнятим. Незадовго до смерті преподобний Серафим говорив, показуючи на ікони: «Це все мої рідні, близькі».

«Мені відомо, які труднощі вам доводиться проходити, відстоюючи своє право молитись у рідній Церкві, які переслідування останній місяць ви витримали – зведення неправди на святу Українську Автокефальну Православну Церкву, наклепи на вашого юного організатора й молільника Дмитра Іванцова, залякування убивством, спаленням житла, переслідування з боку деяких депутатів сільської ради. Ще тільки вчора один із депутатів намагався навіть побити Діму, – з обуренням говорив очільник єпархії . – І все це звалилося на сімнадцятирічного юнака із злої волі дорослих дядьків і тіток, що заповзялися знищити осередок істинної української Церкви в селі».

Але, як зазначив архієпископ Афанасій, чим ближче людина до Бога, тим у більше споріднення вступає вона з усіма людьми, тому так відбудеться і в цьому полтавському селі, де пліч-о-пліч живуть українці й роми, а Церква стала об’єднавчим центром в одну дружну сільську родину, здатну долати будь-які життєві труднощі.

«Важко вам буде будувати тут Божий храм, адже українській Церкві у наших краях мало хто допомагає, більше Церкві російській. Нам доводиться все робити самотужки на ті гривеньки, що їх жертвують прості люди з мінімальними пенсіями і зарплатами, – сказав із гіркотою в голосі владика Афанасій. – Але я впевнений, що за ваше терпіння, смирення й любов Господь підставить Своє владичне плече й у вашому селі постане Божа оселя, в якій залунає молитва рідною мовою».

Під час літургії було звершено заупокійну єктенію в пам'ять жертв нацистського геноциду ромів у роки Другої світової війни, названого «Калі траш» (Чорний жах). «Для нас, українців, цей день так само скорботний, бо нікого так у світі не винищували, як українців, євреїв і ромів. А тому ми повинні бути єдиними, щоб подібні трагедії більше ніколи не повторювалися, а народи жили в мирі й злагоді», – звернувся до присутніх владика Афанасій після літії, яку він відслужив після літургії.

Потім архієпископ Афанасій звершив освячення води, після якого подякував усім за участь у богослужінні.

Пошук

Публікації


<серпня 2017>
ПНВТСРЧТПТСБНД
 12456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031