Хресту Твоєму поклоняємось, Христе

20170927 «Знайдення й піднесення хреста, на якому було розіп’ято Сина Божого, стало поворотним у розвитку християнської віри і Церкви Христової, а Візантійська держава, взявши її за основу державотворення, ще могутнішою і сильнішою. Хрест Христовий сяє у віках і ніяка темрява не здатна його подолати, як не здатні ніякі можновладці принизити Церкву своїм втручанням у її життя», – архієпископ Афанасій (Шкурупій).

27 вересня 2017 року, в день Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього, високопреосвященний Афанасій, архієпископ Харківський і Полтавський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією, звершив святу Божественну літургію. Спільно з владикою служили ігумен Антоній (Бондарець), секретар Консисторії, та ієрей Олександр Горай.

«Сильні світу цього – правителі й духовні очільники, визволили хрест Господній з-під землі, піднесли перед зором народів і засвідчили його велич у їхній свідомості, але в той же час, утверджуючи свою владу під знаком хреста, великодержавні й велико-церковні, політичні цілі, принизили ідею жертовності, приклад якої на цьому хресті показав усім людям Спаситель, – зазначив владика Афанасій, пояснюючи вірним шкоду, яку завдавали в давні часи і якої наносять нинішні політики й представники влади, втручаючись у церковні справи. – Вже з тих перших часів хрест – ознака найбільшої любові Бога до людей, в руках влади став прапором жорстоких воєн за панування навіть між християнськими державами, засобом боротьби у політичних і владних змаганнях,коли паразитували на релігійних почуттях віруючих людей, використовуючи їхні прагнення до кращого життя, до миру й спокою в суспільстві».

Скільки існує людство, воно увесь час намагається вирішити надскладні й пекучі проблеми свого життя і їхнє вирішення здебільшого супроводжується важкою боротьбою, а часто й пролиттям крові й великими жертвами. То чим же є життя людське на землі? Стражданням! І це найпекучіша щоденна проблема людського буття, незважаючи ні на статки, ні на соціальне становище.

«Страждання, у різних його вимірах присутнє в житті людини повсякденно. Воно як та безодня, від якої людина хоче віддалитися, але те їй не вдається, – зазначив владика Афанасій. – Немає такої втіхи, немає й радості, яка б не супроводжувалася смутком, журбою. Всі проблеми, які виникають впродовж життя людини, вона й сама здатна вирішити. Але однієї проблеми вирішити своїми зусиллями людина не здатна. Проблеми страждання. І ось, щоб дати людині опору, засвітити перед її зором світло надії, аби проблема страждання не гнітила її, не втоптувала в землю, щоб високо піднести гідність людського життя, і прийшов у цей світ Син Божий. Але люди не зрозуміли Його і прожив Він земне життя в самотності, не мав навіть де голову прихилити, і пішов звідси до Отця Небесного в стражданнях. Його бачили, як Він плакав, але ніколи не бачили, щоб сміявся».

Світ у гордині свого мудрування не пізнав Бога і Його премудрості ні в Його слові, ні в діях, ні в творінні, яким Він наповнив світ, а тому й значення свого життя принизив до самого краю. «Тому, коли людина довела себе й світ до загибелі, Бог у великій любові до людей, підняв на Голгофі хрест із розіп’ятим на ньому Своїм Сином, щоб отямити їх прикладом страждання, навернути до віри в розіп’ятого Христа, – наголосив архієпископ Афанасій. – Сила Божої премудрості безмежна. Поставлена Богом на Голгофі ознака спасіння в життя вічне – хрест є непереможним прапором християнства й ніколи не може бути принижений чи захований, бо міцно стоїть у серцях вірних, адже на ньому Христос переміг зло».

Після відпусту владика Афанасій і вірні поклонилися хресту Господньому.

Пошук

Публікації


<вересня 2017>
ПНВТСРЧТПТСБНД
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
2526282930 
Банер