Різдвяне послання єпископа Харківського Афанасія

20110107-0Дорогі у Христі Ісусі брати й сестри! З волі Божої та Його безмежної ласки, ми з Вами нині зі священним трепетом у душі й із завмиранням серця припадаємо до ніг народженого від Пресвятої Діви Марії нашого Спасителя Господа Ісуса Христа. Пройшло більше двох тисяч літ з тієї благословенної ночі, коли людство ознаменувала найвеличніша подія всіх віків – заради нашого спасіння просяяло Світло небесне, Сонце Божественної правди – у Віфлеємі народився Спаситель світу, і з того часу щороку Він духовно народжується й увіходить у наші серця, преображаючи їх і народжуючи в життя вічне.

До чого праотці наші прагнули, пророки провіщували, а праведники бажали бачити, те звершилось незбагненним шляхом – в печері холодній, в яслах на сіні народився Той, Хто відчинив нам ворота до Царства Небесного. Відтоді Син Божий з нами на землі! «Нині Христос народжується… Нині Безначальний починається… Сили небесні радіють і земля з людьми веселиться…» (Стихира свята).

Увесь світ, затамувавши подих, слухає величну пісню з неба, що нині відкрилося, спів ангельського славослів’я: «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» (Лк. 2:14). Ця невимовна радість безплотних Сил небесних лунає в наших серцях, адже благодатне світло миру, що його приніс Господь своїм народженням, осяває й наші, затьмарені гріхами, душі. Господь примирив із Собою людство, дав нам приклад жертовної любові і «вклав у нас слово примирення», нас же, священство, покликав на служіння того примирення між Богом і поміж людьми (2 Кор. 18-19).

У втіленому Синові Божому людству відкрилася вся глибина премудрості Божої, яка спасає гинуче і пропаще відновлює, оживотворяє змертвіле і дає народження ще ненародженому. Адже Ісус Христос є наш світ, Який «із двох одне збудував, зруйнувавши перегородку, що посередині стояла, і ворожнечу ліквідував… благовістивши мир вам, далеким і близьким» (Еф. 2:14-17), щоб ми стали «не чужими й не захожанами, а співгромадянами» тієї будівлі, «де наріжним каменем є Сам Ісус Христос» (Еф. 2:19-20).

Святкуючи нині Різдво Христове, ми свідчимо, що Він один і той самий в усі часи й віки, і так само знаємо, що з тієї ночі, коли засяяла зоря над Віфлеємом, «Світло в темряві світить і темрява не оповила його» (Ін. 1:5). Ми також свідчимо, що наш український православний народ несе це світло любові Божої у своїх душах і серцях, і тому темрява світу цього, що намагається поглинути нас у свою нелюбов, отримує нищівну поразку.

І все ж, ще всілякі лиха відвідують нашу Вітчизну, наші оселі й родини, недруги нацьковують нас одного на одного, аби ми перебували в розділенні, щоб ніколи Україна не підвелася з колін. Нам дуже важко – вседозволеність, алкоголізм і наркоманія, злочинність та інші негаразди, що тяжко уразили суспільство, розтлівають душу народу. Кожен запитує – де вихід і де спасіння, наче забуває слова Спасителя, якими керувалися наші прадіди: «Не лякайся, тільки віруй!» (Мк. 5:36). Але віруй правдиво. Тому що подолати це зло, змінити суспільство ми зможемо лише з допомогою віри, надії і любові у вірі православній, співаючи хвалу Богові в храмах, адже без волі Божої не може встояти ніщо збудоване. Тож нехай Вітчизна наша наповниться духовними пахощами наших молитов і відродиться дух наш український на славу Богу й матері Україні!

Любі мої! Вітаю вас із Різдвом Господа й Бога нашого Ісуса Христа і Новим 2011 роком. Нехай же рік, що нині настав, пройде під знаком Христа в мирі й благополуччі, чистоті та правді, піднявши нас усіх хоч на сходинку вище на шляху спасіння в життя вічне.

«Христос народився – славте Його, Христос із Небес – зустрічайте!»

+ АФАНАСІЙ, єпископ Харківський і Полтавський УАПЦ

Різдво Христове,

7 січня 2011 року Божого

Пошук

Публікації


<січня 2011>
ПНВТСРЧТПТСБНД
     12
345689
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31