ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ Преосвященного АФАНАСІЯ, єпископа Харківського і Полтавського

poslanna Pacha2014ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

Преосвященного АФАНАСІЯ,

єпископа Харківського і Полтавського,

священству, чернецтву і всім вірним

Харківсько-Полтавської єпархії

Української Автокефальної Православної Церкви

Христос воскрес!

Дорогі брати і сестри!

Вітаю вас із світлим Воскресінням Христовим – найрадіснішим для кожного християнина святом, адже ніч зустрічі з воскреслим Христом оновлює і освячує наші душі до найпотаємніших їхніх глибин! Це освячення вселяє в наші серця надію, що й ми, і всі, хто помер до нас, воскреснемо в час другого приходу Господа нашого Ісуса Христа. Цей догмат нашої православної віри є центральним у євангельському вченні і саме віра у життя вічне зробила Христове вчення переможним. Відбери з нього факт воскресіння Христа Спасителя і воно втратить свою сутність. Тому, дорогі мої, хто не вірує у воскресіння, той не є християнином. Нам треба відкинути будь-який сумнів у тому, що наші душі є безсмертними.

Пасха Господня, яку ми нині святкуємо в радості осяяних Христовим світлом душ і наповнених святістю сердець, закликає нас вирватися з рабства гріха й увійти у гідність синів і доньок Світла. Того Світла, яке осяяло на горі Фавор усю землю й увесь всесвіт, оживотворило все живе на землі й усе, що існує у вселеній, ввело душу людини у вічність і наповнило її безсмертям.

Але сили зла, духи темряви ще намагаються тримати нас у нашому особистому непросвітку, що увійшов у наші серця й свідомість разом із спокусою первородного гріха прабатьків Адама та Єви і з яким так важко й донині розлучатися більшості з нас. Вони утримують нас у немочі душі й тіла, ранять безнадією та зневірою, перетинають шлях до спасіння у життя вічне, перетворюють нас на невільників, відбираючи свободу дітей Божих. Та Христос сказав: «Я прийшов зробити вас вільними». Вільними від гріха, який є причиною всіх наших негараздів, бід і нещасть.

Цього року український народ отримав велику перемогу над силами зла ціною життя і крові своїх кращих синів і доньок, які сміливо стали на бій із темрявою, звідки виходило насилля, що відбирало життя, калічило тілесно й духовно, руйнувало святість сім’ї і родини, принижувало цнотливість моралі, таким чином відбираючи свободу і руйнуючи непорушну віками єдність народу Божого.

Зовнішню перемогу над ворогом здобуто ціною крові тих, хто переміг у собі ворога внутрішнього, що гнітив душу зневірою і байдужістю, став воїном небесної Вітчизни, тим воїном, який звершує героїчні вчинки заради Вітчизни земної. Це показує нам, що життя Сина Божого, сповнене подвигів і страждань, не було марним, як не була даремною і Його страшна смерть на Голгофі. Тоді здавалося, що сили зла торжествують, але третього дня у сяйві Божественної слави воскреслий Христос встав із гробу, поставивши остаточну крапку в перемозі світла над темрявою. Він переміг смерть!

Але нам торжествувати ще зарано, бо не досягнуто головної перемоги, перемоги над ворогом внутрішнім у самому собі більшості з нас – над гординею, збайдужінням, розгубленістю, зневірою, пригніченням, усім тим, що збурює тяжіння до гріха, до роблення зла. В цій нелегкій боротьбі дороговказом для нас є Ісус Христос Бог наш, Який заради спасіння людей віддав життя власне, омивши жертовною кров’ю майбутнє людства. Такий же вибір стоїть і перед нами нинішніми – чи готові ми віддатися боротьбі за свободу душі й тіла від рабства гріху, боротьбі за свободу нашої Матері-України від ворога, що загрожує нам смертю й поневоленням, за її вільне сьогодення й майбутнє.

В ці освячені жертовним подвигом дні ми йдемо переможною ходою, високо над собою тримаючи знамено перемоги – Хрест Христа Спасителя «пісню перемоги співаючи», сміливо додаючи до цієї пасхальної пісні торжества й гімн українського духу: «Тіло й душу ми положим за нашу свободу!..». Ці величні слова сьогодні народжуються в серці чи не кожного українця і линуть до небес, і там, у вишніх, злившись із силами небесними, будують нове життя в Україні й новий народ. Можливо, саме якраз на нашій землі Господь творить «нову землю» і над нашою українською землею «нове небо», які повинні настати в час другого приходу Христа Спасителя.

Дорогі мої, наперекір усім нашим внутрішнім і зовнішнім ворогам – живімо! Живімо в мирі й любові, відновлюймо в своїх душах і серцях набожність, і благочестя, що завжди були притаманні нашому народу, чистоту помислів і жертовність в ім’я ближнього й України, будьмо чесними один перед одним, перед Богом і Вітчизною. Нехай сила воскреслого Спасителя, Який переможно виходить із кам’яного гробу, додасть усім мужності й витривалості, бо сказав нам: «Будьте мужні – Я світ переміг».

Вітаючи вас, дорогі брати й сестри, із світлим і радісним святом воскресіння Христового, нагадую, що Його євангельська наука – це наука любові й миру. Коли Христос воскрес і ввійшов до Своїх учнів крізь зачинені двері, то першими Його словами були: «Мир вам». Той мир, якого так не вистачає сьогодні нашим душам. Тож нехай світло Його миру наповнить серце кожного, щоб ми, простивши один одного, обнялися в Христовій любові.

Воістину Христос воскрес!

+ АФАНАСІЙ, єпископ Харківський і Полтавський УАПЦ

Пасха Христова, 2014 рік, Харків-Полтава

Пошук

Публікації


<квітня 2014>
ПНВТСРЧТПТСБНД
 123456
78910111213
141516171920
21222324252627
282930